Dovi, Stasya - Зорепадами

Там зорепадами падали, впали та не згорали
Нас крили градами там, а ранили словами
Падали падали, впали та не згорали
Під одним дахом такими рідними стали

Там зорепадами падали, впали та не згорали
Нас крили градами там, а ранили словами
Падали падали, впали та не згорали
Під одним дахом такими рідними стали

Ти просто скажи, що немає в цім біди
Залиши в серці наші спогади
Хай згори іноді ми падали
Розсипались у небі наші мрії зорепадами

Падали, падали вниз яскраво миготіли
Згорали з горами в тиші й слухать не хотіли...
По різні сторони, як чужі метеорити
Та не зникнуть у небі наші спільні орбіти

Там зорепадами падали, впали та не згорали
Нас крили градами там, а ранили словами
Падали падали, впали та не згорали
Під одним дахом такими рідними стали

Там зорепадами падали, впали та не згорали
Нас крили градами там, а ранили словами
Падали падали, впали та не згорали
Під одним дахом такими рідними стали

Не буває поганих днів
Лиш погане сприйняття
Не буває поганих слів
Лиш погане відчуття

Я шукаю, не знаходжу
Своє внутрішнє диття
Я вимикаю телефон
Коли чую в ньому ниття

Вибач, ми не встагаєм все
А роки невпинно летять
Чомусь останнім часом
Не виходить демонструвати звитяг

Але між нами літає
Та сама магія
Яка дарує нам віру
У щасливе життя

Там зорепадами падали, впали та не згорали
Нас крили градами там, а ранили словами
Падали падали, впали та не згорали
Під одним дахом такими рідними стали

Там зорепадами падали, впали та не згорали
Нас крили градами там, а ранили словами
Падали падали, впали та не згорали
Під одним дахом такими рідними стали Весь текст Закрити