Vivienne Mort - Г.г.п.т.к.н.

Он вони, знов спускаються
До мене вниз
А ти не бачиш їх
І то так прикро

Он вони до мене граються
Та звуть у ліс
І я втечу туди
Ти мене викрив

Ну то спробуй зрозумій
Божевільний мозок мій
Кричала - боже, поможи, поможи

Годі говорити про того, кого нема
Годі говорити про того, кого нема
Годі говорити про того, кого нема
Того, кого нема
Більше нема
Говорити про того, кого нема
Говорити про того, кого нема
Годі говорити про того, кого нема
Того, кого нема

Прощавай, бо я іду до них
Вони ж як я, не знають холоду
Не знають міри
Не читай сумних без мене книг
Журба моя, то зветься голодом
Потреба віри

Ну то спробуй зрозумій
Божевільний мозок мій
Кричала - боже, поможи, поможи

Годі говорити про того, кого нема
Годі говорити про того, кого нема
Годі говорити про того, кого нема
Того, кого нема
Більше нема
Говорити про того, кого нема
Говорити про того, кого нема
Годі говорити про того, кого нема
Того, кого нема

Не довіряй болю
Не довіряй сльозам
Кажеш, я дам тобі волі
Ну хто тобі це сказав?

Не довіряй болю
Не довіряй сльозам
Кажеш, я дам тобі волі
Ну хто тобі це сказав?

Не довіряй болю
Не довіряй сльозам
Кажеш, я дам тобі волі
Ну хто тобі це Весь текст Закрити