FIЇNKA - Вівтар

Осінь залистопадила
У душі задощило
Я кохання не зрадила
Я його загубила
Те, що серцем ти вимріяв
Не могла зберігати
Журавлиному вирію
Віддала на крилята

А ти поклав своє кохання на вівтар
І його благословив небесний цар
А я любов твою розбила, мов кришталь
І за тим мені, що сталося, не жаль

А ти поклав своє кохання на вівтар
І його благословив небесний цар
А я любов твою розбила, мов кришталь
І за тим мені, що сталося, не жаль

Були ночі вінчальними
Птаха щастя кружляла
Та з гіркими печалями
Нас журба повінчала
Нас любов повінчала
Не Всевишнього волею
А моїм небажанням
Не зустрілися з долею
Розминулись з коханням

А ти поклав своє кохання на вівтар
І його благословив небесний цар
А я любов твою розбила, мов кришталь
І за тим мені, що сталося, не жаль

А ти поклав своє кохання на вівтар
І його благословив небесний цар
А я любов твою розбила, мов кришталь
І за тим мені, що сталося, не жаль

А ти поклав своє кохання на вівтар
І його благословив небесний цар
А я любов твою розбила, мов кришталь
І за тим мені, що сталося, не жаль

А ти поклав своє кохання на вівтар
І його благословив небесний цар
А я любов твою розбила, мов кришталь
І за тим мені, що сталося, не жаль
Весь текст Закрити