Volodymyr Dantes - треба йти

Стіни і стіл чорні, наче твої очі
Стеля закриє нас від тих, хто нас хоче
Руки у обличчя створюють маленький світ
Не тільки моя - тобі вже час йти

Просто чекай, далі буде твоя черга
Ні, не питай, я ж з тобою не даремно
Так я кохаю, що земля іде з-під ніг
Тільки ще не твоя, вибач, знаєш, треба йти

Тільки темніє - повинна піти
Ти від мене знову
На згадку - погляд, на тілі сліди
І до нього знову

Тільки темніє - повинна піти
Ти від мене знову
На згадку - погляд, на тілі сліди
І до нього знову
І до нього знову
І до нього знову
І до нього знову

Тіло на тіло, м'ята, свіжа мокра постіль
Сіль на губах, в пальцях плутане волосся
Обійми на прощання, усмішка, а вдома він
Так, потім буду твоя, зараз час йти

Попіл і гнів в м'язи всотується смачно
Пил у очах зі словами про кохання
Моє кожне так на важке коротке ні
Я вже майже твоя, зараз вибач, треба йти

Тільки темніє - повинна піти
Ти від мене знову
На згадку - погляд, на тілі сліди
І до нього знову

Тільки темніє - повинна піти
Ти від мене знову
На згадку - погляд, на тілі сліди
І до нього знову
І до нього знову
І до нього знову
І до нього знову
Весь текст Закрити