Люмьер - Може це кохання

Гадають люди,
Де серед них є ті,
Хто був та буде,
Коли на самоті.
Закриваєш очі,
Не спиш щоночі,
Годинник б'є,
Не чуєш ти
Думки дівочі,
Сьогодні хочеш
Сказати те, що в голові.
Може це кохання мій потяг,
Що біжить до неба із мрій.
Може твоя посмішка, дотик
Змінять мої очі сумні.
Може це кохання мій потяг,
Що біжить до неба із мрій.
Може твоя посмішка, дотик
Змінять мої очі сумні.
Дивують люди,
Під небом, без Землі.
Лиш вітер чують,
Не бачу, де вони?
Закриваю очі
І так не хочу
Лишитись там.
Де зараз є.
Тому охоче,
Цієї ночі,
Моя душа до тебе йде...
Може це кохання мій потяг,
Що біжить до неба із мрій.
Може твоя посмішка, дотик
Змінять мої очі сумні.
Може це кохання мій потяг,
Що біжить до неба із мрій.
Може твоя посмішка, дотик
Змінять мої очі сумні. Весь текст Закрити