Геля Зозуля - Париж

Квитки у щастя були фальшиві,
Та ми купили їх й були щасливі!
Душевний фільм нам тоді крутили,
Та до кінця ми не досиділи
Й пішли гуляти безлюдним містом,
І не важливо, що дуже пізно.
Все, як в кіно, чи навіть краще,
Та це життя, тут важче...

Давай згадаєм наш з тобою Париж,
Лиш ми удвох, ти на плечі в мене спиш.
Все, що було — просто так не опишеш,
І летить фанера над тим Парижем...
І летить фанера...

Стоїть ще вежа, і навіть світить,
Якщо погасне — усі помітять.
А "нас" не стало, й ніхто не бачить,
А вежа світить, і мовчки плаче.
І фільм скінчився, пустили титри.
Й течуть ті сльози, а ти їх витри.
Яка різниця, хто помилився.
Усе скінчились, Париж лишився...
Весь текст Закрити