Женя Галич - Коли ти плачеш

Годуй мене брехнею
Не хочу знати правди
Захлинаюсь нею
Ніби безпорадний
Білосніжна постіль
Холоне й досі
Збирайся, досить
На твоєму боці
Пробач, і просто
Благаю, досить
Коли ти плачеш, світ не існує
Повітря бракує, сковує страх
Коли ти плачеш, немає значення
Чи плачу я (коли ти плачеш)
Коли ти плачеш, світ не існує
Повітря бракує, сковує страх
Коли ти плачеш, немає значення
Чи плачу я (коли ти плачеш)
Візьму тебе за руку
Покажу інший світ
Повторюй за мною рухи
Я розчиняюсь в тобі, зник
Білосніжна постіль
Холоне й досі
Збирайся, досить
На твоєму боці
Пробач, і просто
Благаю, досить
Коли ти плачеш, світ не існує
Повітря бракує, сковує страх
Коли ти плачеш, немає значення
Чи плачу я (коли ти плачеш)
Коли ти плачеш, світ не існує
Повітря бракує, сковує страх
Коли ти плачеш, немає значення
Чи плачу я
В мене від тебе мороз по шкірі
Ти любиш сваритись, а я – очима
В мене від тебе мороз по шкірі
В мене від тебе мороз по шкірі
Ти любиш сваритись, а я – очима
В мене від тебе мороз по шкірі
Ти любиш сваритись, сваритись
Коли ти плачеш, світ не існує
Повітря бракує, сковує страх
Коли ти плачеш, немає значення
Чи плачу я
Коли ти плачеш, світ не існує
Повітря бракує, сковує страх
Коли ти плачеш, немає значення
Чи плачу я (коли ти плачеш) Весь текст Закрити