KHAYAT - Полон

Скажи мені навіщо танули
Нестримно танули, неначе сніг
Ніхто не зміг своїми силами
Дійти з вітрилами до берегів

Крізь повені образ
Та ще лишився час
Відчути хоч в останній раз

Дотик твоїх долонь
Вже не зігріє нашу розмову
Твоя любов - полон
І я тікаю з нього
І знову холодно за вікном
Та не спинити кригу зимову
Твоя любов - полон
І я тікаю знову і знову

Скажи мені чому не втримали
Своїми крилами коли могли?
Ми вже на дні
Немов під стрілами
Лишились цілими
У цій війні

Крізь повені образ
Один єдиний шанс
Відчути ще хоч раз

Дотик твоїх долонь
Вже не зігріє нашу розмову
Твоя любов - полон
І я тікаю з нього
І знову холодно за вікном
Та не спинити кригу зимову
Твоя любов - полон
І я тікаю знову і знову

Дотик твоїх долонь
Вже не зігріє нашу розмову
Твоя любов - полон
І я тікаю з нього
І знову холодно за вікном
Та не спинити кригу зимову
Твоя любов - полон

Холодно за вікном
Та не спинити кригу зимову
Твоя любов - полон
Знову і знову Весь текст Закрити