Шугар, TORIЯ - Ромашки

Проросли ромашки по стежкам, де ти ходила
Я по твому сліду йду до тебе, моя мила
Закриваю очі, вітер проведе до тебе
Сонце вже сідає і ми дивимось на небо

Говорим пошепки, знаю твої думки
нас підіймає з кожним кроком ніби сходинки
так гарно на тобі малюють промені
ми невловимі - наші ритми ніби ломані

Ні ні ні, не забуду, що казала ти мені
ні ні, а без тебе не зайде за обрій
Сонце восени, сонце навесні, промені
Де би я не був, я тебе знайду, бо там

Проросли ромашки по стежкам, де ти ходила
Я по твому сліду йду до тебе, моя мила
Закриваю очі, вітер проведе до тебе
Сонце вже сідає і ми дивимось на небо

Проросли ромашки по стежкам, де ти ходила
Коли мені важко, ти знаходиш в мені сили
Колись нас не буде і ми станемо зірками
А сьогодні ясні зорі сяяли над нами

Давай з тобою будемо мовчати
Ловити кожен подих, кожен рух
і навіть у мовчанні будеш знати
усе, про що я в голос не скажу

Купалися з тобою у любові
і до світанку слухали пісні
тримай мене і не впусти
шукай мої сліди

Проросли ромашки по стежкам, де ти ходила
Я по твому сліду йду до тебе, моя мила
Закриваю очі, вітер проведе до тебе
Сонце вже сідає і ми дивимось на небо

Проросли ромашки по стежкам, де ти ходила
Коли мені важко, ти знаходиш в мені сили
Колись нас не буде і ми станемо зірками
А сьогодні ясні зорі сяяли над нами

Колись нас не буде і ми
Станемо зірками
А сьогодні ясні зорі
Сяяли над нами

Колись нас не буде і ми
Станемо зірками
А сьогодні ясні зорі
Сяяли над нами

Ромашки, ромашки
Ромашки, ромашки
Ромашки, ромашки
Ромашки, ромашки Весь текст Закрити