TIK - Ноябрь

Ти сказала, що кохала
Але це було давно
Свої мрії відпускала
У розчинене вікно

Ти лягала спати
В сутінках кімнати
Вже комусь не було
Що казати

Де своє, що ти любила?
Ти кудись, чомусь, поділа
Не знайшла і не згубила
Просто втратила його

Дні і ночі пролетіли
Просто мрії постаріли
А вже і не важливо
Хто й кого

А листя падає, падає
Щось мені нагадує
А я собі пригадую
Тебе

Листопадами падає
Кружляє листопадами
І вже давно не пара ми
Ти де?

Ці бездонні сині очі
І холодні довгі ночі
Страхом заворожують
Тебе

А ти малюєш на папері
Як він зайде в твої двері
І тебе в самотності
Вкраде

А листя падає, падає
Щось мені нагадує
А я собі пригадую
Тебе

Листопадами падає
Кружляє листопадами
І вже давно не пара ми
Ти де?

Листя падає, падає
Щось мені нагадує,
А я собі пригадую
Тебе

Листопадами падає
Кружляє листопадами
і вже давно не пара ми
Ти де? Весь текст Закрити