Геля Зозуля - Сьомий елемент

І приспіву немає…
А може і є…
Немає!

Кажеш, я троянда, а я кажу: «Не біси»
Я наче гірлянда, що нагрілась від краси.
Впала із водопаду у стрімкі річки,
Пелюстки опали - залишились колючки.

Кажеш, я ялинка, та по колу мене обійди,
Спереду гарна картинка, а ззаду від ран сліди.
Бо мене спиляти намагались,
Та я встояла, а вони обісрались.

Кажеш, я льодяник, та я скоріше лід,
Може я і розтану, та залишу слід
Льодовики теж тануть, не зупинити час.
Льодовиків не стане - не стане й нас.

Може світ із рейок скоро зійде,
І сонце ніколи більше не зійде.
Може усе разом зникне в один момент,
А життя це гра - «Сьомий елемент».

Кажеш, я троянда, а я кажу не біси,
Я наче гірлянда, що нагрілась від краси.
Впала із водопаду у стрімкі річки,
Пелюстки опали - залишились колючки.

І приспіву немає.
І логіки немає.
Знайде Сьомий елемент лиш той, хто не
Шукає! Весь текст Закрити