Христина Соловій - До краю

До краю пливи (поки буде сил)
І хоч без вітрил (все одно пливи)
Бо, поки ти бачиш небосхил, є куди плисти
Розкажи, як ти? Як твої світи?
А старі гріхи? Краще замовчи
Пекла дев'ять кіл, і про ворогів
Розкажи мені
А я присплю твій гнів, і до наших днів
Все забудеш, як ти колись хотів
На землі, звичайно, є береги
Та не втримати їм води
До краю пливи (поки буде сил)
І хоч без вітрил (все одно пливи)
Бо, поки ти бачиш небосхил, є куди плисти
До краю пливи (поки буде сил)
І хоч без вітрил (все одно пливи)
Бо, поки ти бачиш небосхил, є куди плисти
Уяви, що всі наші помилки
Можна змити лиш струменем води
А як висохнуть чисті сторінки
Зваж і напиши
Напиши собі все по-новому
І не думай про те, що пройдено
Скільки випито брудної води
І пливи собі до мети
До краю пливи (поки буде сил)
І хоч без вітрил (все одно пливи)
Бо, поки ти бачиш небосхил, є куди плисти
До краю пливи (поки буде сил)
І хоч без вітрил (все одно пливи)
Бо, поки ти бачиш небосхил, є куди плисти
До краю пливи
І хоч без вітрил
Бо, поки ти бачиш небосхил, є куди плисти
До краю пливи
І хоч без вітрил
Бо, поки ти бачиш небосхил, є куди плисти
Весь текст Закрити