Анна Трінчер - Треш

Я знову себе запитаю
Чи була я тоді права
Коли зібрала всі речі
І просто пішла

Я знову себе запитаю
Куди поділося все
Що було тоді поміж нами
Куди це все вітер несе?

І нібито розум каже
Це все несерйозно
Там тільки грози
І мрії розбиті
Як скло на підлозі

Але, не мала
Я знаю, дістану до дна
І пляшка вина на підвіконні
Знов самотній погляд з вікна

У серці багато пожеж
А за ними кортеж із емоцій
І у тебе теж
Авжеж
І як ти назвеш це
Абсурд чи кохання без меж?
А я би назвала це треш
Авжеж

А, треба було сказати собі
Придивись
Ти бачиш його наскрізь
Він у твоєму житті просто гість

І лила ти сльози дарма
Виправдань тобі нема
Бо між вами двома була
Просто пряма на зліт

А ми крила ламали
Фразами гострими
Якщо літали, то лоу-костами
Такі зараз роздуми

І саме тому з'явилася ця пісня
Бо тоді розділився світ на
До і після
Кожен із нас помилився

У серці багато пожеж
А за ними кортеж із емоцій
І у тебе теж
Авжеж
І як ти назвеш це
Абсурд чи кохання без меж?
А я би назвала це треш
Авжеж

І як ти назвеш це
Абсурд чи кохання без меж?
А я би назвала це треш
Авжеж
Абсурд чи кохання без меж?
А я би назвала це треш
Авжеж

І як ти назвеш це
Абсурд чи кохання без меж?
А я би назвала це треш
Авжеж Весь текст Закрити