Zora Lina - Під вербою

Від моїх підборів плавився асфальт,
Я для кавалерів — number one гештальт!
Хлопці штабелями, в чергу під поріг,
Жоден іще встояти перед цим не міг!
Я не давала жару — я сама вогонь,
Не торкайся, хлопче, — обпечеш долонь!

Ой, на городі верба, а під вербою — я,
Гуляє під спідницею молодість моя!
Колись я за кохання входила у транс,
А зараз тьоті треба — вищий ренесанс!

Ой, на городі верба, а під вербою — я,
Гуляє під спідницею молодість моя!
Колись я за кохання входила у транс,
А зараз тьоті треба — вищий ренесанс!

А тепер я знаю, де солодкий мед,
Маю власний смак і власний етикет.
Не бігаю за щастям, бо воно прийде,
Сяду під вербою — хай мене знайде!
Тьоті треба смак, тьоті треба шик,
Щоб під мій характер світ крутитись звик!

Я ще баба-вогонь! Не дивись на вік!
Я ще можу вшкварити, щоб аж світ поблік!

Ой, на городі верба, а під вербою — я,
Гуляє під спідницею молодість моя!
Колись я за кохання входила у транс,
А зараз тьоті треба — вищий ренесанс!

Ой, на городі верба, а під вербою — я,
Гуляє під спідницею молодість моя!
Колись я за кохання входила у транс,
А зараз тьоті треба — вищий ренесанс!
Весь текст Закрити